Подушка більш не вгамовує думки
Вони такі важкі, що я не можу з ними йти далі
Я вилітаю з ліжка, і пишу листи
Я хочу бачити, що бачать там на п’єдесталі
Хочу щоби сотні голосів під біт
Хочу бачити не зорі, а ваші ліхтарі в залі
Я обманював себе не один рік
Тазараз за штурвалом цього літака, взлітає
Знову думаю чи я сам собі свій
Третя ночі, я дивлюсь в вікно, не хочу снів
Наче хтось вкусив, вимикаю знов будильник
Переписую плани на завтра, я себе не втримав
Та ні, вчора обіцяв, що це востаннє
